Kyiv IT Cluster та UKRSIBBANK BNP Paribas Group підписали меморандум та провели IT Tax&Law Talks

  • 17 листопада Київський ІТ Кластер та UKRSIBBANK BNP Paribas Group підписавши партнерський меморандум, спільно провели IT Tax&Law Talks – подію, на якій понад 120 представників зі сфер IT, фінансів, юриспруденції, а також творчих сфер, пов‘язаних з економікою нашої країни, мали змогу розібратися в 

    тонкощах оподаткування та правилах дотримання законів в технологічному бізнесі.

    Спікери заходу, Наталія Гайкалова, СЕО Finevolution, та Антон Тарасюк, керуючий партнер Legal IT Group, розповіли про те, як вести бізнес у правовому режимі Дія.City, про позитивні та негативні сторони різних юрисдикцій для відкриття компаній, тонкощі звітування щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), а також ключові правові виклики, які слід очікувати в ІТ-бізнесі у 2023-2024 рр.

    Крім того, під час події проводився збір коштів для благодійного проєкту «DENTAL MOBILE» – спільної ініціативи «TiKO FUND» та «Kazo Mobile», що має на меті забезпечення роботи мобільної стоматології для лікування військових. Під час проведення заходу було зібрано понад 30 тис. грн., які були спрямовані на закупівлю палива та медикаментів для лікування захисників України. 

    Для тих, хто не зміг долучитися до заходу, ми підготували стислий зміст виступів спікерів.

Виступ Наталії Гайкалової був присвячений декільком темам, а саме:

  • Практичному досвіду в роботі з правовим режимом «Дія.City», а також його перевагам та недоліками;
  • Реєстрації бізнесу в іноземній юрисдикції: фінансовим та фіскальним особливостям таких країн, як Естонія, Кіпр, Польща, США;
  • Нюансам подвійного оподаткування та контрольованих іноземних компаній.

За словами Наталії Гайкалової,

  • Під КІК підпадає фізична особа, яка: володіє часткою понад 50%
  • має частку більше 10% (на період 2022-2023 застосовується частка 25%) при тому, що наші співзасновники з України володіють понад 50% компанїї в сукупності та здйснює фактичний контроль окремо або разом з іншими резидентами.
  • Об’єктом оподаткування ПДФО (податком на доходи фізичної особи)виступає скоригований прибуток КІК на відсоток володння компанією на останній день звітного періоду, коли розраховується прибуток
  • Прибуток КІК включається до складу загального річного доходу фізичної особи, який декларується до 1 травня за попередній календарний рік за допомогою Декларації про майновий стан.

Згодом, в ході свого виступу, Антон Тарасюк розповів про таке:

  • Укладання контрактів ІТ-компаніями з клієнтами;
  • Гіг-контракти, неконкуренція і нерозголошення в Дія.City;
  • Персональні дані, штучний інтелект та інтелектуальна власність – на що слід звернути увагу плануючи вихід на ринки США чи ЄС;
  • ІТ-спори та як їх ефективно менеджерити.

Як практикуючий ІТ-юрист, Антон дав 5 ключових порад, яких слід дотримуватись, укладаючи контракт:

  1. Він має відображати реальність
  2. «Що, якщо» – чи всі можливі сценарії розвитку подій передбачені і який шанс їх настання?
  3. «Зламай свій контракт» – чи є «слабкі місця» в документі?
  4. «Як я це доведу?»
  5. «Що з правами?» – чи передбачена передача авторських прав та з якого моменту.

Будучи автором одного із перших типових гіг-контрактів, Антон також заспокоїв ІТ-спеціалістів, звернувши увагу на те, що відмова від укладення договору «про неконкуренцію» не може бути підставою для припинення гіг-контракту під час роботи з використанням особливостей Дія.City.

Особливе значення спікер приділив приватності. За його словами, це набагато більше, ніж просто дотримання законів та актів. Підхід до приватності як до культури передбачає обізнаність усіх співробітників про проблеми захисту даних. Різні країни регулюють приватність та захист персональних даних відповідно до своїх норм: наприклад, в ЄС такими політиками є GDPR, LED, та ePrivacy Directive, в США – GLB, FTC Act, Privacy Act, FERPA, та HIPAA, а в Китаї – Personal Information Protection Law (PIPL). Перелік не виключний. Недотримання вимог може стати на заваді масштабуванню (клієнт відмовиться купувати послуги), або ж будуть фінансові та репутаційні ризики (компанія може бути оштрафована).

Також Антон дав декілька порад стартапам щодо аналізу прав на свою інтелектуальну власність (ІВ):

  • Визначити, які об’єкти ІВ наявні у проєкті;
  • Переконатись, що всі права ІВ на відповідні об’єкти належно передані компанії;
  • Обрати стратегію захисту для кожного із об’єктів ІВ та реалізовувати її;
  • Відстежувати порушення прав ІВ.

Слідкуйте за наступними подіями Київського IT Кластера за посиланням

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top